Труби у ванній: секрети монтажу труб без загортання у стіну, 105 фото. Види розведення, сантехнічні схеми та часті помилки
Небагато хто ризикує самостійно приступати до розведення водопроводу та каналізації у своїй квартирі або в будинку, справедливо вважаючи, що такої справи необхідні певні знання.
Однак у сучасному світі процес став набагато простіше – завдяки зростанню технологій маніпуляції стали простими та доступними практично кожному.
Варто почати з простих операцій, і дуже швидко багаж знань дозволить вирішити це дуже захоплююче завдання.
Варіанти розведення труб у ванній кімнаті
Перш ніж приступати до ремонтних робіт слід скласти схему прокладання, спланувати місця встановлення сантехнічного обладнання. Необхідно підрахувати кількість магістралей, місця їхнього пролягання, точки стикування.
Підключення бувають з об’єднанням до центрального водопроводу та у вигляді автономних станцій.Оптимальний варіант – перший. У разі простого ремонту схема розведення повинна враховувати підключення до наявних основних комунікацій.
Правильність розведення залежить від таких моментів:
- Повна схема трубопроводу;
- Спосіб прокладання;
- Визначення точки водозабору;
- Грамотного розрахунку матеріалів та інструментів;
- Забезпечення безпеки готового комплексу.
У багатоповерховому будинку (двох- і більше поверхів) слід розрахувати розподіл навантаження на весь водопровід. У разі виникнення запитань можна проконсультуватися з фахівцями.
По типу підключення комунікації можуть бути такими:
- Послідовними;
- З додатковими розетками;
- колекторні.
Другий варіант є різновидом першого, але застосовується лише у приватних будинках. До нього необхідне встановлення додаткового обладнання – насоса та труб.
Інструкція зі з’єднання труб у ванній кімнаті
Цей спосіб відрізняється простотою та економічністю. Кожна точка (унітаз, ванна тощо) підключається через трійник.
- Це раціонально робити у квартирі та при невеликій кількості точок споживання.
- Однак кожне відкриття крана призведе до зниження напору води в інших місцях.
- У двоповерховому будинку подібний варіант не функціонуватиме нормально.
У разі ремонту потрібно буде перекривати загальний вентиль подачі води.
Колекторне з’єднання труб
Установка колектора дозволяє рівномірно розподіляти потоки вод між усіма точками споживання. Навіть за всіх відкритих кранів тиск у трубах залишається на стабільному рівні.
- Більш того – тиск води в одному місці можна збільшити за необхідності, для цього достатньо знизити потужність на інших споживачах.
- У разі ремонту вимикається лише потрібна точка, решта функціонують як завжди.
- Оскільки до кожного споживача підведено свій водогін, система відрізняється великою надійністю.
До недоліків колекторного способу можна віднести високу вартість матеріалів та обладнання та збільшення обсягу монтажу. Але згодом усі ці витрати окуплять себе з лишком, тому такий варіант вважається кращим.
Особливості складання схеми
Ключовий момент у створенні комфортного та функціонального санвузла – продумане розведення. Для її створення потрібен насамперед ергономічно вивірений план приміщення. Особливо це актуально для маленьких кімнат.
- Іншими словами, спочатку створюється планування квартири (будинку) з урахуванням підведення водопроводу та каналізації, опрацьовується розстановка обладнання та меблів, складається розведення трубопроводу. У ході вносяться необхідні коригування.
- Для функціонального та зручного водопостачання варто передбачити приховане розведення, особливо при маленькій площі, де значення має кожен сантиметр вільного простору. Комунікації можна сховати під підлогою, у стіні під кахлем, за підвісною стелею.
На плані повинні бути чітко відзначені точки підключення (до центральної магістралі, до санобладнання), положення труб (підводу та зливу), ревізії, лічильники та вентилі, а також місця стикувань та переходів. Перетин труб для холодної та гарячої води неприпустимий.
Правила робіт
Насамперед проводиться демонтаж старих комунікацій, поверхня готується для нового обладнання. Найпростіше буде скористатися трубами ПВХ – вони практичні, довговічні, міцні, мають великий асортимент фітингів та й самі досить різноманітні.
З’єднання таких виробів здійснюється за допомогою високотемпературного паяння, при цьому не можна робити прямі кути. Для прихованого монтажу майстри рекомендують не використовувати метал.
- Під час штробування потрібно враховувати товщину труб, щоб вони легко поміщалися в потрібному місці (отворі) і не бовталися в ньому. Усі підготовлені поверхні до встановлення труб та обладнання слід обробити гідроізоляційним матеріалом.
- При послідовному підключенні важливим є контроль нормалізації тиску води – для цього можна скористатися в місцях з’єднань трубами більшого діаметру. Для вирішення аварійних ситуацій слід передбачити кілька кранів нижче за місця стикування. Для дотримання герметичності не варто користуватись гнучкими шлангами.
Особливу увагу потрібно приділити установці каналізаційних труб.Місця з’єднання обов’язково повинні бути забезпечені гумовими прокладками – це допоможе уникнути неприємного запаху і протікання.
Також слід враховувати нахил усієї магістралі до основного зливу під кутом у 2 градуси (або 3 см на кожен метр труби).
Установка сушки для рушників
Це обов’язковий атрибут санвузлів. Зазвичай для нього передбачено окремий опалювальний стояк.
Монтаж цих труб найбільш складний:
- Вихід стояка з нижнього перекриття, а захід вгорі;
- Для прихованої проводки потрібно буде або подовжити для монтажу відводів залізобетонні плити, прорізаючи штроби, або зробити гіпсокартонну фальш-панель.
Можливий варіант врізання рушникосушарки в систему ГВП, у цьому випадку возитися з прихованою розводкою не буде потрібно.
Є також електричні моделі, які працюють навіть при вимкненому опаленні. Монтаж у цьому випадку проводиться після укладання плитки, а для підключення потрібно лише передбачити електророзетку.
Встановлення водяної теплої підлоги
До центрального опалення підключення контурів водяної підлоги дозволено лише у разі наявності лише одного стояка з подачею та зворотом. В інших випадках потрібне встановлення окремого котла або використання теплообмінника, який нагріває воду за рахунок центрального опалення.
Труби монтуються за колекторною схемою, до заливки стяжки і тільки на місцях проходів – під обладнання тепла підлога не заводять, оскільки тут вона буде неефективною.
Оскільки колекторні вузли з теплообмінниками досить громіздкі, багато хто воліє використовувати електричні теплі підлоги.
Правила вибору труб для ванної кімнати
Розведення у ванній кімнаті здійснюється за допомогою пластикових або металевих труб.
Найпопулярніший пластик, він має відмінні характеристики, і дуже просто монтується. Однак, слід враховувати наступне:
- Прості труби з поліетилену не підходять для гарячої води – високу температуру вони не переносять, тому їх краще використовувати на холодній воді;
- Зшитий поліетилен – дорожчий матеріал, але труби з нього витримують дуже гарячу воду, їх можна використовувати навіть в опаленні;
- ПВХ міцний і доступний за ціною, такі труби є відмінним матеріалом для обладнання каналізації;
- Поліпропілен – універсальний матеріал, відмінно справляється з будь-якими температурами, не втрачає своїх якостей, витримує будь-який тиск;
- Металопластик – надійний і міцний, але через досить високу вартість його використання в каналізаційній системі нераціонально.
Розповсюджений раніше чавун сьогодні застосовується рідко, як і сталеві труби.Монтувати їх незручно, та й схильність до корозії не додає оптимізму, скорочуючи термін служби виробів.
Є елітний варіант – мідні труби. Цей матеріал є довговічним, оскільки не окислюється. Але коштує дорого, та й для його монтажу потрібен досвід та майстерність.
Фото ідеального монтажу труб у ванній кімнаті
