Труби для димоходу: загальні правила монтажу та підбору матеріалу виготовлення. Усі нюанси установки своїми руками димової труби
На безпеку та ефективність домашнього опалення впливає не тільки якість пічного пристрою та вид палива, але й правильно вибраний та встановлений димовідвід.
У минулому вибір димарів був невеликим зараз асортимент найрізноманітніших пічних труб настільки великий, що людині, яка не володіє спеціальними знаннями складно вибрати відповідний вироб.
Але навіть не фахівцю можна зробити правильний вибір, спираючись на параметри труби, переваги та недоліки кожної системи димовідведення.
Правила вибору труб для димоходу
Основне правило свідчить: не варто економити на системі димовідведення, яка в першу чергу залежить від матеріалу, з якого вона виготовлена.
Справа в тому, що перегріваючись, труба може розтріскатися, а в разі недогріву це може призвести до накопичення конденсату та сажі на стінах труби, що згодом може зруйнувати конструкцію. Таким чином, можна зробити такий висновок: труба та опалювальне обладнання повинні підходити один до одного.
Також усі деталі конструкції повинні купуватися відповідно до плану монтажу.
Навіть у разі самостійної установки опалювальної системи план димовідведення краще узгоджувати з кваліфікованим спеціалістом.
Класифікація труб для димоходу
Насамперед димарі класифікуються за матеріалами. Найбільш затребуваними є:
- Чорний метал;
- Пластик;
- Цегла;
- Сталь та алюміній;
- Вермікуліт та перліт;
- Бетон;
- Асбоцемент;
- Нержавіюча сталь;
- Склокераміка.
Найпопулярнішими є димоходи із цегли або сендвіч-труби із сталі. Однак, на думку фахівців, найкращим варіантом може стати комбінована версія.
Також труби поділяються за формою. Фома димоходу може бути квадратною, круглою або прямокутною. Найбільш ефективними є круглі труби, тому що рідше засмічуються.
Металеві труби для димоходу
Одним із матеріалів, з якого виготовляється димохід, є чорний метал, наприклад чавун або оцинковка.
В якості димоходу зазвичай не використовуються цинковані труби, тому що в процесі нагрівання цей метал виділяє шкідливі речовини.Крім того, така труба потребує утеплення, тому цей матеріал зазвичай використовується для газового опалення.
Чавунні вироби більш затребувані як димар завдяки стійкості до високих температур і вологи. Однак у чавунних труб є свої мінуси, насамперед це велика вага у поєднанні з крихкістю металу, що ускладнює монтаж такого пристрою та його обслуговування. Перевагою чорного металу є доступна ціна.
Гофровані труби для димоходу
Димовідводи гофровані бувають наступних видів:
- Труби з алюмінію не підходять як димар, тому що не витримують температуру вище 110 °C.
- Гофровані труби з нержавіючої сталі. Цей вид підходить для димовідведення твердопаливних агрегатів, оскільки метал стійкий до високих температур. Основним плюсом гофротруби є гнучкість, оскільки встановлення такого виробу не є складним.
Цегляний димар
Цегляна труба є класичним варіантом системи опалення.
- Такий димар є кладкою з обпаленої цегли квадратної або прямокутної форми.
- Для цього потрібно залити ще один фундамент спеціально для димоходу, що дозволяє цегляній конструкції надійно утримуватися.
- Мінусом такого димовідводу є те, що встановити таку трубу можна лише під час будівництва житлової будівлі.
Бетонний димовідвід
Бетонне димовідведення зустрічається досить рідко, частіше можна зустріти комбінований варіант, при якому в бетонну конструкцію вмонтовано сталеву трубу.
- Мінусом бетонної системи відведення продуктів згоряння є важкість виробу та необхідність заливання окремого фундаменту.
- В окремих випадках до бетонного розчину додається керамзит. Це дозволяє знизити вагу конструкції.
Асбестоцементні труби
Асбестоцемент це один з найдешевших матеріалів, що рідко використовуються при будівництві приватних будинків.
Це пов’язано з такими особливостями:
- Асбестоцементні димоходи можна використовувати лише з малопотужним газовим опаленням, тому що труба не витримує температуру вище 300 °C.
- Асбестоцемент – це досить крихкий матеріал, який складно герметично поєднати з іншими матеріалами.
- Шорстка поверхня труби провокує скупчення сажі на внутрішніх стінках, тим самим роблячи димар небезпечним.
- Пористий матеріал добре вбирає вологу, руйнуючи конструкцію.
- Азбест у процесі нагрівання виділяє шкідливі речовини.
Димоходи зі склокераміки
Найбільш підходящим для димовідводів є склокераміка, тому що даний матеріал стійкий до хімічної дії, високих температур, не схильний до корозії, поверхня труби не дозволяє осаджуватися на ній сажі.
До недоліків відноситься складність установки та висока ціна.
Пластикові димовідводи
Труби з термостійкого пластику можна використовувати тільки в комбінації з цегляними димоходами з газовим опалювальним приладом, що не перевищує 120-200 °C температури.
Перевагою матеріалу є гладкість труб не схильність до корозійного руйнування, простота установки і доступна ціна.
Вермікуліт та перліт для димоходів
До числа сучасних матеріалів для димовідведення можна віднести перліт і вермікуліт.Їх перевагами є невелика вага, стійкість до хімічної дії, корозії, високої температури, мають вологостійкість.
Належить цей матеріал до середньої цінової категорії та розрахований на тривалий термін експлуатації — 25 років.
Труби для димоходу з нержавіючої сталі
Одним із найпопулярніших матеріалів для димоходу є нержавіюча сталь, вона має жаростійкість (500-700 °C), високу стійкість до корозії, універсальна, має невелику вагу та гладку поверхню, проста при монтажі. Тривалість експлуатації не менше 15 років.
Труби з нержавіючої сталі:
- Одностінні
- І сендвічі.
Перший варіант застосовується обмежено через товщину стінок. А ось сендвіч чудово підходять для системи опалення.
Фото найкращих труб для димоходу
