Каналізаційні труби: 10 порад, які краще вибрати. Види діаметрів та розмірів труб, правила монтажу пластикової системи

Каналізаційні труби: все про види, розміри, типи з’єднань і матеріали труб для зовнішньої або внутрішньої каналізації

Налагоджена робота системи водопостачання та водовідведення, а також каналізації в будівлі неможлива без надійної магістралі з трубами, кріпленнями та іншими комплектуючими. Конкретний вигляд, діаметр та параметри експлуатації виробів регламентовані спеціальними технічними умовами.

Види каналізаційних труб

Серед різних типів, що застосовуються у водовідведенні, найбільш поширена класифікація на металеві та пластикові вироби. Кожен має свої характеристики, розміри, діаметр та особливості монтажу.

Дуже давно використовується чавун — досить крихкий метал, але завдяки належній обробці та грамотній експлуатації стає набагато витривалішим. Актуальне прокладання таких труб і всередині, і зовні.

Відмінна функціональність дозволяє використовувати вироби для будь-яких інженерних систем, але застосовуються вони рідше за полімерні.

Серед сучасних модифікацій чавуну можна виділити виробництво металу з додаванням пластинчастого графіту, різновиди для кування на графітових пластівцях, виконання на основі вуглецю або високоміцного складу з кулястого графіту.

Запобігти корозії та появі нальоту допомагає обробка металу нафтовим бітумом. Антикорозійні покриття забезпечать гладку металеву поверхню. Це дозволить запобігти сильному тертю та перешкоджає відкладанню відходів на стінках.

Переваги чавунних труб:

Експлуатація понад 60 років;
Без проблем витримують навантаження навіть на великих дистанціях магістралі;
Відрізняються покращеною опірністю до розтягування;
Звукоізоляція та пожежна безпека;
Підвищена надійність конструкції та стійкість до деформації.

Отдельною категорією можна виділити безрозтрубні чавунні труби.Завдяки спеціальному покриттю зсередини вироби гладкі та стійкі до корозії. Відсутність розтрубів робить їх більш герметичними, але ускладнюється монтаж і за вартістю вони значно дорожчі.

Каналізаційні труби з полімерів особливо популярні завдяки своїй надійності, доступності та простоті монтажу. Серед матеріалів пластикових виробів виділяють полівінілхлорид, міцний поліетилен та поліпропілен. Відповідно існує класифікація на ПВХ, ПЕТ та ПП-труби.

Виробництво перших відбувається за умов активної обробки термопластин. Вироби довго зберігають свою форму, добре захищають стінки від впливу агресивного хімічного середовища, газів та інших речовин у порожнині трубопроводу.
Для ПЕТ виробів використовується міцний поліетилен U-класу. Їх можна застосовувати за високих температурних показників без прямого попадання ультрафіолетових променів. Вони стійко витримують внутрішній тиск та вплив агресивного середовища.
Поліпропілен використовується для організації безнапірних інженерних систем, де чекає постійний потік гарячої води. З хорошими гідравлічними властивостями та стійкістю до тривалого навантаження виробу служать понад 50 років, а низька електропровідність дозволяє застосовувати їх поруч із електростанціями.

Полімерні матеріали не деформуються під тиском або різкими стрибками температури, а гладкі стінки забезпечать швидкість перебігу стоків без утворення застоїв і, як наслідок, засмічення. Сучасний пластик є легким, недорогим та при цьому естетичним матеріалом. Зовнішні труби не обов’язково фарбувати, а завдяки невеликій вазі інженерні системи монтуються дуже швидко.

Діаметр труб для каналізації

Каналізаційні системи працюють злагоджено, без збоїв та поломок при спочатку відповідальній організації з моменту будівництва будівлі. Актуальне застосування внутрішнього діаметра від 2,5 см і навіть більше метра. Різні параметри відповідно використовуються по-різному всередині та зовні будівлі.

Для організації внутрішньої каналізації вибирають труби до 11 см в діаметрі, а зовнішня система налагоджується застосуванням виробів не нижче 15 см і до 101 см.

Найменший діаметр монтується в місцях приєднання до водовідведення пральної та посудомийної машини.
Ванна, душова, умивальники вимагають установки товстіших труб від 3 см в діаметрі.
Наприклад, суміщений злив передбачає п’ятисантиметрові труби.
Особливі стояки оснащуються виробами 7-9 см, а унітаз та центральний стояк – 10-11 см.

Окрім внутрішньої розкладки у будівлі знадобиться організувати і зовнішню каналізацію. Використовуються труби в рази товщі у діаметрі. Тут також важливим є призначення окремої ділянки інженерної системи. Наприклад, відведення нечистот до загального приймального резервуару відбувається через вироби від 15 см у діаметрі, для будинків з лазнею – 20 см, а з басейном – 30 см.

Будівництво каналізації у межах міста передбачає застосування труб, діаметр яких може досягати 1,1 м.

Комплектуючі для каналізації

Хоча облаштування на ділянці каналізації не таке складне в технічному розумінні завдання, як водопровід або опалення. Проте, допустивши навіть невеликі неточності з організацією каналізаційної системи, у майбутньому можуть виникнути дуже приємні наслідки.

Уникнути їх допоможуть рекомендації наступного характеру:

Для водопроводу всередині будівлі достатньо діаметра труб до 5 см;
Якщо труба призначена не тільки для води, слід вибрати вироби від 10см;
Пластик набагато менше схильний до корозії та нашарування забруднень;
Пральні та посудомийні машини можуть у слив каналізації видавати воду з температурою до 90°С;
Найменший діаметр можна поміняти на більший, але не навпаки;
Поліетилен низького тиску підходить для внутрішньої організації, а ПВД — для зовнішньої системи.

На виводі стоків із пральних, посудомийних машин чи інших пристроїв краще монтувати не ПВХ-труби, а поліпропілен.

Монтаж каналізації своїми руками

Прості правила монтажу та експлуатації зроблять каналізаційну систему міцною та надійною. Сантехнічні пристрої оснащуються трубою з нахилом у місці приєднання приблизно під кутом 30°.

Не рекомендується робити перпендикулярні стики, адже це потенційні джерела засмічення. При необхідності повороту під прямим кутом, краще виконати два або три гострі стики.

Унітази та інсталяції розміщуються в максимальній близькості до стояка для потрапляння відходів відразу в каналізацію.

Місця розгалуження краще оснастити ревізійними фітингами. Так легко прочистити систему при її забрудненні.
Пластикові труби досить шумні, тому їх слід сховати в спеціальних коробах з пінопластовим наповненням, зробивши віконця для доступу до ревізійних фітингів.
Попередньо необхідно провести перевірку герметичності до монтажу, приділивши особливу увагу стикам.

Облаштування каналізаційної магістралі зовні

Зовнішня каналізація регулярно піддається механічному впливу від тиску грунту, що зміщується, і пересування транспорту на поверхні. Можна використовувати вироби з непластифікованого полівінілхлориду підвищеної жорсткості, а також труби з поліпропілену.

Останній тип підходить для невеликої глибини розміщення, якщо не прогнозується інтенсивний рух транспорту. Оснащення зовнішньої каналізації відбувається за допомогою труб оранжевого кольору.

Добірні елементи задають напрямок комунікацій, допомагають організовувати точки виходу та обслуговування системи. Популярні напірні НПВХ-труби для каналізації актуально використовувати під нахилом, де відходи переміщуються мимовільно під вагою.

Іноді може бути використаний насос, але при підвищеному тиску можливе пошкодження стінок і сполучних елементів у звичайних пластикових виробах через розширення.

Спеціальні напірні труби НПВХ відрізняються високою пропускною здатністю, вкрай рідкісними появами забруднення, застосування інженерних комунікацій будь-якої протяжності без ухилу.
Такий прийом є актуальним для сфери тваринництва, птахівництва, у приватних та адміністративних будівлях, де організовано локальне водопостачання.
Найбільш поширені саме ПВХ-труби без пластифікаторів та організовуються саме безнапірні системи.

Популярне використання зовні будівлі гофрованих труб із рифленням. Вони можуть бути одно- та двошаровими. Останні із зовнішньою обшивкою та повітряним прошарком допоможуть захистити комунікації від можливих пошкоджень та мають підвищену міцність. Зовнішня каналізація може бути оснащена великими залізобетонними виробами.

Серед їх переваг підвищена міцність, пропускна здатність, несхильність до корозії. Але на противагу і недоліки у вигляді дуже дорогого транспортування та вкрай складної установки.

Доцільно застосовувати гофровані труби у форматі двошарових систем із поліетилену або поліпропілену. Якщо ж інженерні комунікації потрібно зробити на ділянці з можливим дуже високим навантаженням і є технічна можливість доставки та монтажу на місці, можна зупинитися на виробах із залізобетону.