Труба для витяжки на кухні: яка краще і як правильно вибрати? Види та особливості застосування вентиляційних труб на кухні
Для встановлення на кухні витяжки можна скористатися одним із трьох варіантів, що пропонуються виробниками:
- Пластик;
- Алюміній;
- Сталь.
Найоптимальнішим рішенням вважається установка труб із пластику. А ось гофровані вироби є для кухонного приміщення непридатними. Рівень вологості на кухні підвищений. Це причина, через яку варто скористатися витяжним пристроєм, який, крім відведення надлишків вологи, виводить пару, розігріте повітря та дим від жирових виділень.
Знаходження подібні до компонентів на кухні не просто шкідливе для здоров’я, а й вважається звичайним порушенням норм санітарії. Для встановлення пристрою витяжки на кухні варто дізнатися, як її можна змонтувати, а також визначиться з необхідністю наявності системи, яка забезпечить примусове відкачування відпрацьованого повітря.
І алюмінієві, і пластикові труби мають певні переваги, а також мають деякі недоліки. При виборі труб під конкретний випадок потрібно враховувати як дизайн інтер’єру, так і загальні моменти установки.
Пластикові та алюмінієві труби для витяжки на кухні
Це канали або труби з певним розміром перерізу, стінки яких зсередини мають гладку поверхню. Для того щоб зменшити ширину щілин, що залишилися, потрібно в місцях з’єднань сформувати фланець.
Не рекомендується проводити їх заливку ні герметиком, ні іншим видом клеючого складу, тому що це завжди ускладнює подальше обслуговування каналу для вентиляції.
У стіну на практиці монтують жорсткі хомути-дюбелі, на які згодом прикріплюють повітропроводи із пластику. Розташування по центру приміщення кухні, а не вздовж стіни, вимагатиме сформувати окремий короб-канал, розташований на стельовій частині.
Вони можуть бути:
- Прямокутні з непомітним зовнішнім дизайном, які займуть зовсім небагато місця. Обслуговувати їх потрібно частіше, через швидке утворення нальотів з бруду жиру на внутрішніх кутах. Очистити їх буде проблематично, тому що для цього будуть потрібні більш агресивні миючі засоби. Тільки вони здатні розчиняти відкладення жиру;
- Кругові. Перевага їм надається найчастіше, завдяки круглій формі, де для потоку повітря створюється найменший опір.Крім того, вони більш прості в обслуговуванні через мінімальні накопичення, як відкладення пилу, так і бруду і жиру.
Якщо як оптимальний варіант розглядається прямокутний тип, то колінних кутових переходів має бути якнайменше. Будь-який перехід у дев’яносто градусів здатний знизити прохідність у витяжному пристрої від десяти до двадцяти відсотків.
Діаметр труби для витяжки
Важливо підібрати трубу, яка найбільше відповідає діаметру отвору на виході. Більший або менший розмір вимагатиме додаткової роботи з герметизації з’єднання.
Для цього зазвичай користуються перехідником під зруб або алюмінієвою фольгою. Потенційно таке з’єднання вже не вважатиметься герметичним, тобто призведе до зниження продуктивності всього витяжного пристрою.
- Окрім збільшення діаметра трубної частини збільшується шумовий ефект при роботі витяжки.
- Якщо діаметр понад сто п’ятдесят міліметрів, то для оточуючих виникають некомфортні відчуття від шумового ефекту понад сорок – п’ятдесят дБ.
- Тому монтування «із запасом» найкраще по можливості виключити.
- Якщо говорити про найбільш прийнятні розміри для витяжки на кухні, то для круглих труб вони становитимуть від тридцяти міліметрів до трьохсот.
У побуті перевага надається трубам, діаметр яких – сто вісімдесят, двісті, двісті двадцять або двісті сорок міліметрів.
Навіть якщо в них не встановлено пристрій для примусового вентилювання, вони здатні забезпечувати необхідний обмін повітря для приміщення кухні розміром до десяти квадратних метрів, ганяючи приблизно п’ятдесят кубометрів за годину.
Якщо йдеться про канали прямокутної форми, то оптимальними вважаються вісімдесят на сто п’ятдесят або п’ятдесят на сто міліметрів. Однак, у цьому випадку потрібний перехідник, тому що знайти вихідний розтруб для встановлення над газовою плитою дуже проблематично.
Примусова циркуляція
Якщо протяжність труби понад десять метрів, то потрібно до основного вентилятора встановити додатковий. У таких випадках монтаж лопаті проводиться на кожен метр, щоб компенсувати зниження продуктивності.
- Якщо відстань знаходиться в межах одного метра, то така установка не буде потрібна. Просто необхідно вчасно очищати фільтр один або двічі на рік.
- Якщо колінні переходи відсутні, оптимальним варіантом вважається довжина до трьох метрів.
Монтаж труб для витяжки (покрокова інструкція)
Під час монтажу витяжного пристрою вентиляції слід дотримуватися наступного алгоритму дій:
- Потрібно здійснити розрахунок для необхідної вентиляційної продуктивності. Для цього виконуються всі необхідні виміри, щоб дізнатися про обсяг кухонного приміщення;
- Вибір та придбання витяжного пристрою з таким розрахунком, щоб розмір діаметра вихідного розтруба оптимально підходив розміру отвору для виходу в стінній саті;
- Складається схематичний план для того, щоб під витяжний пристрій прокласти труби. При цьому її протяжність має бути якнайменше, а колінних переходів або взагалі не було, або їх число було мінімальним. У стінного вентиляційного отвору обов’язково буде один вентиляційний перехід;
- Витяжка встановлюється над плитою на висоті два і два або два і чотири метри від рівня підлоги.Можна просто відміряти над плитою висоту рівну один метр двадцять сантиметрів, якщо її висота приблизно дорівнює одному метру;
- Трубопровід проводиться за складеною раніше схемою;
- Початок встановлюється клапан, що забезпечує зворотний хід, потім перехідники, після чого труби закріплюються з використанням хомутів;
Проводиться перевірка системи на герметичність. Невеликий уривок газетного паперу допоможе визначити рух повітря вздовж швів. Для металевих труб з цією метою підійде свічка, що горить.
Фото труби для витяжки на кухні
