Підготовка насоса до роботи
Для правильного функціонування потрібний ПВХ шланг, який стійко кріпиться до вихідного патрубка. З цією метою підійде металевий хомут. При використанні взимку, щоб вода не замерзала, у гідрорукаві робиться отвір 1-2 мм. Влітку його закривають.
Десятиметровий капроновий трос кріплять за вуха. Для підключення пристрою до мережі знадобиться кабель, якщо джерело струму буде сильно видалено. У комплект «Малюка» входить електропровід завдовжки 6-40 м.
Від корпусу йдуть три вироби:
- Електричний кабель;
- Рукав напірно-усмоктуючий;
- Капроновий трос.
Їх фіксують скотчем з інтервалами 1-2 м, починаючи на відстані 0,2 м від корпусу.
Встановлення насоса в свердловину
Вибронасос під час роботи може стикатися зі стінками тісного колодязя, що негативно позначиться на збереженні корпусу та всього обладнання. Тому до встановлення та занурення приладу в рідину на нього кріплять кільце з гуми.
Така конструкція відіграє роль амортизатора, гасячи можливі удари та захищаючи корпус.
- Опущений в рідину насос необхідно правильно виставити. “Малюк” повинен рівно звисати і не торкатися стін.
- Вгорі колодязя прилаштовують балку, до якої фіксують підвіску із міцного пружного матеріалу. Пристрій знижує вібрацію від агрегату.
- Верхній кінець капронового троса міцно прив’язується до підвіски, забезпечуючи хороший натяг. При цьому електричний кабель вільно лежить на балці.
При нижньому положенні патрубка відстань меду дном і корпусом повинна бути понад 1 м. Агрегат з верхнім забором рідини опускається нижче, не торкаючись дна, щоб уникнути пошкоджень під час роботи.
При транспортуванні води з підвалів насос кладуть на основу, попередньо обернувши щільним полотном, або опускають на гумовий лист.
