Як провести воду до приватного будинку: способи розведення води. Покрокова інструкція, як підключитися до міської водопровідної мережі

Як провести воду в приватний будинок: розведення води через трійник зі свердловини до центрального водопроводу своїми руками

У приватний будинок можна провести водогін різними способами. Оптимальний варіант – підключення до центрального водопостачання.

Але тут необхідно врахувати всі плюси та мінуси:

1. При такому розкладі не потрібно буде купувати дороге насосне обладнання.
2. Не потрібно витрачати час на буріння та збереження свердловини в робочому положенні.
3. При підключенні центрального водопостачання є гарантія, що вода подаватиметься безперервно і матиме належну якість.

Оформлення необхідних документів

Для підключення води знадобиться зібрати цілий пакет документів, інакше підключення вважатиметься протизаконним, і власникові доведеться заплатити значний штраф.

Для підключення потрібно:

1. Підготувати пакет документів.
2. Отримати дозвіл на підключення.

Для початку потрібно звернутися до геодезичної компанії. У ній потрібно підтвердити право володіння цією територією.

Далі співробітники геодезичної компанії проводять топографічну зйомку та складають план, на якому позначені всі необхідні об’єкти в масштабі. План дозволяє зрозуміти, як найкраще провести центральне водопостачання.

Виконання технічних умов

Відповідна служба, яка видавала дозвіл на будівництво будинку, має направити власника ділянки на водоканал.

На водоканалі потрібно надати заздалегідь підготовлені документи:

1. Заява.
2. Підтвердження володіння ділянкою.
3. Паспорт.
4. Дозвол на будівництво.
5. Експлікація ділянки.

Після 2-х тижнів власнику нададуть документ із зазначенням дати підключення та допустимим навантаженням на центральне водопостачання.

Реалізація проекту

Після того, як технічних умов дотримано, можна починати проектувати водогін.Без проектування неможливе підписання договору з водоканалом.

Спроектувати водогін зможе будь-яка компанія, яка має відповідну кваліфікацію, але схвалити його має право лише водоканал.

• Реалізацію проекту потрібно скоординувати зі службою, що надає електроенергію, газовою та телефонною компанією, щоб майбутній водогін не заважав їхній діяльності. Схвалити план дій може лише архітектурна компанія.
• Коли всі документи готові та всі дозволи отримані, власнику житла потрібно вирішити питання із встановленням водопроводу. Зробити це можна як за допомогою спеціалістів, так і самостійно. Враховуючи вартість матеріалів, арматури, навіть самостійна установка коштуватиме недешево.

Якщо власник вирішив прокласти труби самостійно, то йому потрібно накреслити схему, на якій необхідно відзначити водорозбірні точки та розв’язки. Потрібно звернути увагу на ландшафт і, у разі потреби, видалити всі перешкоди та вирівняти територію.

Створення колодязя

На лінії відведення води можна монтувати колодязь. За допомогою відводів можна створювати додаткові лінії. Для створення колодязя підійде один із трьох видів матеріалів:

1. Газосилікат. (Не найкраще рішення).
2. Цегла. (Будівництво вимагатиме великих фінансових витрат).
3. Залізобетонні кільця. (Найкраще рішення).

Для колодязя необхідна кришка, краще, якщо вона буде виконана не із пластику.

Приєднати трубопровід до головної лінії можна за допомогою зварювання або без нього хомутом.

Траншея для труб

Прокладання труб вимагатиме створення траншеї. Власник території може викопати глибокий рів самостійно або звернутися до відповідної організації.

Під час прокладання траншеї, потрібно враховувати, що вона повинна захищати трубопровід від промерзання, тому не варто рити її нижче лінії промерзання ґрунту.

• У більшості випадків ця глибина не перевищує двох метрів.
• У траншеї прокладають шар щебеню, щоб стримати проникнення ґрунтових вод.
• Труби можна додатково утеплити за допомогою базальтової вати або пінолістиролу.

За допомогою з’єднувальної частини трубопроводу необхідно приєднати трубу до магістралі. Потім проводиться введення води до будинку. Це можна зробити двома способами:

1. Під фундаментом. Потрібно пам’ятати про відповідну глибину траншеї та використовувати у разі потреби утеплення.
2. Через фундамент. Необхідно створити вхідний отвір.

Поради щодо вибору труб

Оцинковані труби зі сталі витримують механічні пошкодження, проте вони схильні до іржі. Складання оцинкованих труб є трудомісткими зварювальними роботами, на які знадобиться велика кількість часу.

• Медні труби мають великий термін експлуатації, але й високу вартість.
• Металопластикові труби стійкі до руйнування, хімічного впливу, але схильні до руйнування внаслідок високих температур.

Полімерні труби легкі в установці, відрізняються високою стійкістю до фізико-хімічного руйнування та відносно низькою вартістю. Оптимальний варіант для тих, хто хоче встановити якісні труби за недорогу платню.

Після установки необхідно перевірити систему на наявність протікання, і, після цього, заривати траншею.

Установка водопроводу не така складна, як здається на перший погляд. Проблеми полягають у термінах та зборі документів. Але, не маючи досвіду, не варто прокладати трубопровід самостійно.

Автономне водопостачання

Автономне підключення має свої плюси та мінуси. Власник ділянки самостійно стежить за системою водопостачання. Майже на будь-якій території є джерела води.

Типи свердловин

Свердловини поділяються на два види:

1. Піщані.
2. Артезіанські.

Термін використання піщаної свердловини не перевищує восьми років. Буріння піщаної свердловини відбувається на рівні 30-40 м. Бувають випадки, коли доводиться бурити на рівні 50 м.

Води буде достатньо на невелику родину. Кількість залежатиме від наявності опадів та сезонності. Є ймовірність, що в спеку рівень води значно знизиться, або свердловина повністю пересохне.

Артезіанська свердловина має бути прокладена нижче, ніж піщана. Не варто бурити свердловину нижче ніж на 100 м. Артезіанська свердловина прослужить до 50 років.

Свердловини мають перевагу у вигляді автономності, але мають залежність від глибини залягання підземних вод.

Фото-інструкція, як провести воду до приватного будинку