Труба ПВХ (полівінілхлоридна): детально про класифікацію та сферу застосування. Посібник з монтажу під холодне та гаряче клейове з’єднання
Якими матеріалами не користуються люди при будівництві будинків або облаштуванні присадибних ділянок. Різноманітні комунікаційні системи вимагають застосування різних елементів.
У якихось випадках перевага за деревиною, десь не обійтися без металу, а є такі сфери, де вибір виробів досить широкий – доводиться вивчати властивості матеріалів, щоб зробити правильний вибір.
Одна з таких сфер – водогін та каналізація. Великою затребуваністю сьогодні тут користується ПВХ, хоча зовсім небагато часу тому застосування цього матеріалу було обмежено, оскільки він категорично не переносив високих температур.
Завдяки сучасним технологіям ситуацію вдалося ґрунтовно змінити. Сьогодні цей компонент є лідером у виробництві комунікаційних матеріалів, і може застосовуватися навіть у системі опалення.
Характеристики труб ПВХ
У цього полімеру органічне походження. Основні властивості – безбарвність, термопластичність, синтетична основа. З грануляту виробляють безліч різних матеріалів.
Крім простого ПВХ (полівінілхлориду) існують групи пластифікованих виробів та непластифікованих, а також в окрему категорію виведено модифікований хлорований ПВХ.
Вибираючи ці елементи для проведення будь-яких робіт, слід враховувати особливості їх виробництва, основні властивості, а також взаємодію з температурами.
Виготовлення труби ПВХ
Основною сировиною для будь-якої категорії та модифікації служить гранулят ПВХ, найчастіше непластифікований. Завдяки підмішування різних наповнювачів полімер отримує ті чи інші властивості:
- Пластифікатори пом’якшують жорсткість, роблять пластик пружним та гнучким;
- Термостабілізатори посилюють стійкість до високих температур;
- Красники надають необхідний відтінок вихідному матеріалу.
Технології виготовлення труб – безперервна екструзія (високий тиск із нагріванням) та пресування. Труби, що мають технічне призначення, найчастіше виготовляються із ПВХ, переробленого вдруге.
Відмінні якості труб ПВХ
Слід виділити такі особливості:
- Легка вага;
- Високий рівень міцності та пластичності;
- Стійкість до деформації, гідравлічного тиску, механічних впливів;
- Відсутність іржавлення;
- Низька шорсткість;
- Стійкість до агресивного середовища (хімічні речовини);
- Стійкість до перепадів температур та зміни погоди;
- Наявність діелектричних властивостей (ефективна при температурі до +85 гр.);
- Біологічна інертність та екологічність (проте порушення норм експлуатації може призвести до молекулярного розкладання матеріалу, при якому виділяється хлористий водень);
- Зносостійкість та довговічність;
- Пожежна безпека, здатність до самозагасання;
- Можливість вторинної переробки матеріалу (можна вважати це компенсацією складнощів при утилізації).
Температурні обмеження
Слід пам’ятати, що обмеження рівня температури – не забаганка виробника, а жорстка вимога. Без його дотримання матеріал втратить свої якісні характеристики, і може не тільки безповоротно зіпсуватися, а й завдати шкоди людині.
Діапазон робочих температур – від 0 до +65 гр. (до +95 у разі застосування хлорованих модифікацій).
Мінусові температури роблять матеріал надзвичайно крихким. -15 гр. Наповнений трубопровід може розірвати вже за -15 гр. Тому укладання труб ПВХ зовні або в грунт вимагає обов’язкового утеплення.
Перегрів, як і промерзання, призводить до крихкості виробу, а якщо температура досягне значень 100-260 гр. тепла, матеріал “попливе”.
Важливо дотримуватися вказаних виробником вимог до температурного режиму – для кожної моделі вони різні.
Використання труб ПВХ
Експлуатуються ПВХ-труби, завдяки своєму широкому асортименту, в різних областях.
З їх допомогою:
- Споруджують системи гарячого та холодного водопостачання;
- Монтують зовнішню та внутрішню побутову каналізацію (і самопливну, і напірну);
- Облаштовують зливи та дренажні системи;
- Прокладають підземні комунікації (навіть у місцях пролягання тротуарів, автомобільних доріг, залізничних колій) – тут частіше використовується непластифікований ПВХ, оскільки він жорсткіший і стійкіший до зовнішніх впливів;
- Прокладають електричні, телефонні та інші кабелі;
- Обсаджують свердловини.
За своїм призначенням труби класифікуються водопровідні, опалювальні, каналізаційні та обсадні.
Залежно від міцності можуть належати до легкого, середнього, важкого, армованого, гофрованого класу. Буваю гнучкими та жорсткими, а також круглими, квадратними або прямокутними.
Труби можуть бути напірними та безнапірними, а також призначеними для низьких, середніх та високих температур.
Крім того, має значення вид монтажу – внутрішній та зовнішній, прихований чи відкритий. Для кожного з цих видів передбачено свої вироби.
Основні етапи вибору
Щоб придбати необхідні елементи, слід враховувати насамперед їх призначення. Наприклад, водопровідні труби не є ефективними при облаштуванні каналізації, а при заливці бетоном вироби, не призначені для прихованого монтажу, просто зламаються. Також необхідно звертати увагу на клас міцності матеріалу.
- Для опалення краще вибрати армовані ПВХ-вироби, їхній оптимальний діаметр – 15-20 міліметрів. Обов’язково потрібно зробити попередній тепловий та гідравлічний розрахунок.
- Потрібно придбати вироби з рівною поверхнею, рівномірно пофарбовані, з нанесеним через кожні один-півтора метра маркуванням, що містить основну інформацію.Про низьку якість виробів свідчать сколи, тріщини, поглиблення, міхури та інші дефекти.
Добре, якщо на руках є проектний розрахунок, у якому вказано необхідний метраж, діаметр та кількість елементів.
Особливості монтажу труб пвх
Основною проблемою при обладнанні комунікацій є висока жорсткість матеріалу. Через необхідність нарізування труб використовується велика кількість фасонних елементів. Щоб уникнути зайвих витрат, слід ретельно продумати схему розведення та грамотно підібрати необхідні вироби.
Застосування фітингів дозволяє змінити напрямок, здійснити розведення та з’єднання кількох контурів в одне ціле, стикувати вироби різних діаметрів та з різних матеріалів, компенсувати лінійне розширення.
Згинати можна тільки пластифіковані труби, жорсткі труби за такого підходу деформуються, втрачають міцність, рвуться. Згинання здійснюється за допомогою спеціального трубогибу (або пружини), будівельного фена, піску. Замість трубогибу можна взяти дерев’яний брусок, вбивши в нього цвяхи як напрямні.
Стисло хід робіт наступний:
- Розігрівається пісок, засипається в трубу (за допомогою вирви);
- Місце згину рівномірно розігрівається будівельним феном, ступінь нагрівання слід контролювати;
- У процесі розігріву трубу потрібно акуратно гнути.
Те, наскільки можна зігнути той чи інший виріб, залежить від характеристик виробу – вони вказуються в документації разом з допустимим радіусом згину.
З’єднати дві ПВХ-труби можна за допомогою пайки або стикування в розтруб. При переході з/на металеву магістраль слід скористатися спеціальними перехідниками, всередину яких вмонтовано металеве різьблення.
Ще однією з переваг ПВХ-труб є відсутність необхідності якогось особливого обслуговування. Періодично систему слід прочищати (санувати), оглядати. У разі виявлення протікання ремонт варто провести негайно.У всьому іншому магістралі з ПВХ клопоту не доставляють і служать довго.
Фото труб ПВХ (полівінілхлоридна)
