Сифони для ванни: рекомендації експертів, який краще вибрати, як зібрати, встановити та правильно використовувати
На ванну кімнату в квартирі припадає особливе навантаження – тут сконцентровано більшість пристроїв так званої «мокрої» зони. Довговічність безперебійної роботи сантехніки та спокійне життя за відсутності проблем пов’язані, у тому числі, і з присутністю сифону високої якості.
Цей пристрій запобігає попаданню неприємних запахів із каналізації в санвузол, а значить, до його вибору необхідно підходити з усією відповідальністю. Здавалося б, проста деталь пропонується користувачам у кількох варіантах.
Функції сифона для ванни
Наявність сифону в санвузлі є обов’язковою, оскільки на цьому пристрої лежать найважливіші функції:
- Відведення рідини;
- Запобігання попаданню огидних запахів у приміщення.
Пристрій сифону для ванни
Більшість подібних виробів мають схожий пристрій і складаються з пари блоків:
- Злив;
- Перелив.
Зливна труба потрібна для відходу води – вона закріплюється знизу. Переливний блок захищає від переповнення ємності, його отвір розташований зверху над зливом.
Злив із використанням сифону закликав контролювати нормальну циркуляцію води. У складі конструкції є кілька частин – йдеться про:
- Патрубці;
- Горловині;
- Переливний шланг (гофрований);
- З’єднання із системою каналізації.
Горловина закріплюється на дні ванни з обох боків при використанні гвинта з металу, стягуючи елементи – зовнішні та внутрішні. Тут дуже важливо дотримуватися герметичність, використовуючи ущільнювач. Отвір переливу має відвід – по ньому вода тече тонким струмком.
Сифон-патрубок дещо вигнутий – цим забезпечується присутність у ньому води. Цей природний бар’єр блокує запахи, що йдуть з каналізації. Нормальним об’ємом такої рідини може стати не менше 400 мм – в інших ситуаціях відбудеться автоматичне всмоктування води в каналізацію.
Гофра відводить із ванни зайву рідину, не даючи їй перелитися через борти. Тиск забезпечується несуттєвим, а отже, і використання обтискних конструкцій є не принциповим.
Монтаж до каналізації проводиться з використанням гофрованих труб (як м’яких, так і жорстких), що регулюються за довжиною.
Використовувані матеріали для ванни
Сифони можуть створюватися з безлічі доступних матеріалів, вони монтуються у вироби будь-яких розмірів та форм. Умовно всі вони поділяються на дві категорії – із пластику та сплавів. При цьому від матеріалів вимагають одного – вони повинні бути стійкими до вологи і мати підвищену міцність.
З металу
Металеві сифони виготовляються зі сплавів на основі латуні та міді, вони не страждають від корозії та не окислюються в ході використання. Згідно з характеристиками, вони ні в чому не поступаються сифонам із пластику, але обійдуться дорожче.
- Затребувані на ринку сливи з чавуну – вони недорогі, міцні і мають антикорозійні властивості.
- У недалекому минулому подібні варіанти можна було побачити під усіма чавунними ваннами, які встановлювалися в типових квартирах.
- Основним мінусом виробів із чавуну ставало швидке замулювання просвіту та труднощі, що виникали як при чищенні, так і при демонтажі.
З пластику
На сьогоднішній день найчастіше встановлюються вироби їх різних варіантів пластику.
Такі матеріали не страждають від корозії, не бояться вологи та підвищених температур.
- Забруднення з’являються з них, а чищення може здійснюватися з використанням побутової хімії.
- Розбираються та демонтуються сифони з пластику без проблем – і це не потребує багаторічного досвіду.
- Брак у пластику один – служать такі вироби недовго.
Медь та латунь
Ці вироби призначені швидше для естетів. Такі сифони виглядають дуже привабливо, вони демонструють блискучі хромовані деталі, які використовуються для додаткового декору.
Але за всієї зовнішньої краси краще використовувати для створення сифону недорогі сплави чорних металів.
Поліпропілен
У моду входять конструкції із прозорих матеріалів, а саме поліпропілену. Такі пристрої забезпечують надійний злив та захищають від переливу. Це довговічний і недорогий варіант сифону, крім того, що ще й легко монтується через спрощене підрізання до потрібних розмірів.
Варіанти сифонів для ванни
При цьому сам сифон може мати ту чи іншу конфігурацію, але виділяються і основні форми:
- «Пляшка»;
- «Труба»;
- Плоский.
Трубчастий варіант представлений U-подібним вигином. Низ – це якийсь відстійник, де фільтруються запахи, які прагнуть піднятися із труб. Система надійна і, виходячи з досвіду використання, дуже рідко виходить з ладу, демонструючи значну пропускну здатність. Внизу коліна знаходиться пробка – через неї здійснюється звільнення від засмічення.
Пляшковий сифон за формою справді схожий на пляшку, що має патрубок, закріплений на трубі. Сифон просто розуміється на необхідності прочистки. Очевидним плюсом стає можливість виконання робіт без необхідності відключення від системи каналізації.
У ситуації, коли слив необхідно облаштувати у підлозі, вибирають плоский ступінчастий сифон.
Всі дані системи можуть бути оснащені різними пристроями, що регулюють закриття та відкриття зливу. Прийнято виділяти механічні системи, «автомат» та «напівавтомат».
- Механічні варіанти демонструють надійність, зручність монтажу та тривалий період використання. Спуск води за наявності такого сифона здійснюється вручну;
- Напівавтомат працює при використанні важельних та тросових механізмів. Вентилі або кнопки розташовуються вище за рівень води, роблячи управління зручним;
- «Автомат» є складними сучасними варіантами, що керуються мікропроцесорами. Стабільна циркуляція води у наповненій ванні здійснюється під час використання програмного забезпечення.
Визначитись із вибором сифону непросто. У процесі слід враховувати особливості монтажу, репутацію виробника, параметри ванної.
Фото всіх видів сифонів для ванни
